Сергій Гумінілович: За інвестора конкурує не Калуш і Франківськ — ми конкуруємо цілими країнами

10-11 вересня в Калуші проходитиме перший дводенний Інвестиційний форум «Калуш-інвест 2019». На з’їзді очікують більше сотні учасників. Серед запрошених — 17 консульських і дипломатичних представництв, 9 торгово-промислових палат та торговельних представництв міжнародних компаній і понад 40 представників українського бізнесу.
Переглядів: 851
Сергій Гумінілович вважає, що Інвестиційний форум є першим великим промозаходом, який показуже можливості Калуша.

Як зародилась ідея, про що говоритимуть та чому проведення форуму важливе не лише для Калуша, а й для західної України, розповів один із ініціаторів та організаторів його проведення, співзасновник і директор ТОВ "НЕТГРУП-КАЛУШ" Сергій Гумінілович, пише "Фіртка".

— Розкажіть, як і чому Ви доєднались до організації Інвестиційного форуму?

— Почалося це все з того, що я побачив, як мій власний бізнес вперся в певну планку розвитку. Почав шукати проблему в собі — почав десь трохи їздити вчитися, проаналізував. Стало зрозуміло, це проблема зовнішня. Вона в тому, що ринок вперся у стелю. Споживачі не мають ресурсів, щоб закуповувати більше послуг, більше товарів. І така проблема не тільки в мене — вона є у всього місцевого малого і середнього бізнесу. Об’єм ринку дуже і дуже малий, немає тенденції росту, тому що фізично немає людей, низькі заробітні плати. Тому потрібно терміново відроджувати місто. У спілкуванні з однодумцями в нас утворилась робоча група з 10-15-ти людей.

Приблизно півтора року тому зібралась ініціативна група активних калушан, підприємців, керівників великих підприємств, просто громадських активістів, депутатів міської ради. Почали спілкуватись про те, що Калуш зупинився на певній планці свого розвитку. Об’єм економіки Калуша — сталий, він майже не змінюється, не росте. І ми почали шукати, чому ж так. Досліджуючи це питання, зрозуміли, що стратегія розвитку міста закінчилась у 2015 році. Почали вести дослідження, щоб вибудувати наступну стратегію розвитку. Зрозуміло, що це дуже великий процес і без міської ради він неможливий. Міська рада включилася в процес розробки стратегії міста Калуш. З осені минулого року почали підготовку, провели дослідження, стратегічні сесії, в тому числі й публічні — із залученням громади. Паралельно ми проводили свої власні дослідження. Тож, є шанси, що до кінця цього року ми нарешті «народимо» цей документ.

Але в процесі ми зрозуміли, що однією з ключових проблем стагнації є те, що в місті майже відсутні вагомі  інвестиції. Що потрібно для цього? Треба промоцію, співпрацю з владою, розуміння громади, ресурси і земля. Усе є, крім промоції. І ми запропонували міському голові свою допомогу в особі ГО «Інвест». Показали, що готові  допомогти з промоцією інвестиційної привабливості міста, сформулювали чіткі цілі і бачення майбутнього. Навесні цього року ми підписали трирічний меморандум з міською радою, за яким будемо проводити Інвестиційні форуми та інші заходи, які допоможуть супроводжувати інвесторів, дадуть їм можливість побачити обличчя Калуша, нашу готовність до співпраці та допомоги інвестору.

Калуш — промислове місто з великими ресурсами калійних руд, з яких можна виробляти екологічно чисті добрива, а не азотні, які виготовляють з газу (до речі — з російського). У Калуша є необхідна інфраструктура, кадровий ресурс, промислова традиція серед жителів, адже місто кілька сотень років є промисловим центром. Про це потрібно публічно розмовляти з людьми. 

Інвестиційний форум — це такий перший великий промозахід, який показує можливості Калуша, що ми готові працювати, бути публічними, відкритими до кожного інвестора.

Ми почали думати, кого ми можемо запросити, щоб допомогти провести інвестиційний форум на високому рівні. Ми зустрілися із відомими українським економістом Павлом Шереметою, розповіли про нашу ідею і він погодився допомогти, сказавши, що веде такі речі для кількох великих міст України. Також додав, що Калуш — перший не обласний центр в Україні, який проводить таку серйозну промоцію інвестиційної привабливості міста. Павло Шеремета навіть погодився провести одну із дискусійних панелей форуму — “Розвиток індустріальних міст”.

У процесі підготовки почали детальніше досліджувати, що потрібно інвесторам. Одним із ключових факторів є чітка інформація про місто, так званий інвестиційний паспорт. Ми допомогли міській раді підготувати його, перекласти англійською мовою. Спершу підготували різні варіанти-чорновики, разом із управлінням економіки міста Калуша, проаналізували кращі інвестиційні паспорти інших міст, творчо все опрацювали і обрали кінцевий варіант. Його й презентуватимемо на Інвестиційному форумі Калуш-інвест-2019.

Крім того, силами Калуської міської ради було створено Інвестиційний портал міста, де розміщується вся інформація про інвестиційні ділянки, пропозиції не тільки міської ради, але й приватного інвестора, який на території міста, а зараз — ще й ОТГ.

— Кого зі спікерів можна буде почути на Інвестиційному форумі? Яку кількість учасників очікуєте?

— Володимир Панченко — це відомий економіст із Дніпропетровська, експерт у сфері економічної та індустріальної політики. Він займається просування там індустріального парку, є автором книг, викладач. Також організовуємо 10 вересня о 14.00 його лекцію для студентів Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій.

Обмінюватимемось досвідом щодо залучення інвестицій із польським колегами. Маємо вже підтвердження від міста-партнера Горліце (Польща). Очікуємо делегацію звідти, зокрема, буде його міський голова Рафал Кукла.

Маємо з-за кордону представників турецької компанії, яка займається виробництвом добрив. Зареєстрований представник із Китайської торгово-промислової палати. Маємо з Данії бізнес-консалтерів, які працюють саме в інвестиційному консалтингу.

Зареєстрований помічник посла Словаччини. Також зареєструвався почесний консул Королівства Бельгії у Львові. Окрім них, будуть декілька представників польських компаній, які працюють в Україні, або хочуть почати працювати, представники різноманітних підприємств України.

Також братимуть участь представники наших великих кампаній, які мають західних власників. Для них на форумі буде передбачена окрема панель. Це «Ґудвеллі Україна», «Таркетт Вінісін», «Синтра».

Крім цього, очікуємо представників Торгово-промислової палати України, Спілки українських підприємців, Європейської Бізнес Асоціації, Асоціації хімічної промисловості та Асоціації банків України.

Зараз зареєстровано 125 учасників, включаючи спікерів. Спочатку ми планували, що буде 60 людей, наразі самі бачимо, що перевершили свої сподівання.

— Наскільки важко організувати таку масштабну подію?

— Активно працювали десь з лютого. Ця робота досить потужна. Займає близько 50% мого робочого часу. Тому що коштів багато на це не було виділено, доводилося робити багато роботи власними силами. Значну частину виділила Калуська міська рада, решту — волонтерські кошти. Міська рада профінансувала фактично день проведення форуму, а волонтери — всю підготовку та логістику. Загальний бюджет буде близько 240 тисяч гривень.

— Розкажіть про спікерів, кого ще зможуть почути учасники Форуму?

— У нас буде представник Transparency International Ukraine, буде Юрій Филюк — співзасновник ГО «Тепле місто», Антон Подільчак — голова Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, Ігор Бартків — віцепрезидент Івано-Франківської торгово-промислової палати.

Крім того, будуть міські голови Калуша — Ігор Матвійчук та Івано-Франківська — Руслан Марцінків.

Загалом ми маємо розуміти, що ми конкуруємо за інвестора не Калуш і Франківськ, чи Франківськ і Львів — ми конкуруємо цілими країнами. І якщо міжнародні інвестори нас обирають як країну — тоді ми маємо мати кадровий, ресурсний, територіальний потенціал, щоб на нас звернули увагу. Інвесторів цікавить територія, де є хоча б 500 га землі, де є хоча б мільйон мешканців. Калуш, звичайно, не має такої компетенції, але чи нам потрібен цей мільйон жителів? Якщо в Калуші є промислова культура, є люди, які вміють з покоління в покоління працювати на заводах і готові так працювати, якщо забезпечити відповідну заробітну плату і хороші робочі місця.

І є Івано-Франківськ, який може навчати наші трудові ресурси, тому що він має технічний університет нафти і газу, Прикарпатський університет ім. Стефаника, університет Короля Данила, медичний університет.

Так само важливим партнером є місто Львів, яке має ще потужнішу освітню базу — Український Католицький Університет, "Львівську політехніку", які готують високоякісні управлінські та інженерні кадри.

Знову ж таки, є місця, де можна відпочивати: Промприлад, великі торгові центри, відпочинкові центри. Івано-Франківськ має величезні території для проживання. І не секрет, що з мікрорайону Пасічної доїхати до Калуша в рази швидше, ніж на Автоливмашівську: 20 хвилин — і ви вже в Калуші. Тобто, ми можемо співпрацювати як із Франківськом, так само і зі Львовом, і з дотичними до Калуша ОТГ.

Тобто мова йде не лише про Калуш: ми розглядаємо кластер на території західних областей. У такому баченні ми можемо забезпечити кадровий потенціал, можливість навчання та відпочинку, і, таким чином, підняти економіку і Калуша, і сусідніх регіонів. У співпраці ми стаємо успішними й конкурентноздатними на міжнародному ринку інвестицій.

— Яку програму готуєте для учасників Інвестиційного форуму?

— Найперше розпочнемо із запашної кави. На початку роздамо буклети з інвестиційним паспортом Калуша.

Далі буде декілька дискусійних панелей. Після вітального слова коротко презентуємо економічний потенціал Калуша і регіону. Далі розпочнеться велика дискусійна панель з розвитку індустріальних міст, де ми проговоримо бачення мерів, економістів, візіонерів, як мають розвиватися території міста, ОТГ, і чому їхній розвиток має давати людям стимул залишатися тут і не виїжджати за кордон.

Ми маємо створити такі умови, щоб інвестор сказав: «Вау. Це класне місто. І напевне я хочу тут працювати, бо тут я не буду переживати, що нема кому працювати на заводі. Та тут все є».

Індустріальне місто має працювати для своїх жителів. Тому що креативне місто Франківськ та індустріальне Калуш — це трохи різні речі. Але, коли ми досягаємо цього симбіозу, коли ми всі разом об’єднуємося у кластер, то це дає позитивний ефект для всіх.

Наступна панель буде про економічні тенденції в Україні та в світі. Потім ми поговоримо про історію успіху великих інвесторів, які закріпилися в Калуші, змогли відкрити своє виробництво і працюють. Свої можливості та напрацювання презентує середній бізнес та місцеві українські інвестори.

Остання панель — це рефлексія про почуте, враження. І нам дуже важливо буде почути, де ми помиляємось. Тому що зі сторони сприйняття може бути різним. Ми думаємо, що робимо все правильно. Але почути про свої помилки і виправити їх — це для нас дуже важливо.

А наступного дня, в середу, 11 вересня, ми презентуємо гру «Світ громад: Калуш індустріальне місто» в центральній бібліотеці міста. Це кооперативна рольова гра, яка навчає разом виходити на спільний результат. У ній перемогою вважається виконання цілей громади міста. При цьому кожен гравець має ще й свої індивідуальні цілі. У процесі гри людина навчається в конкуренції знайти баланс, тобто люди вчитимуться кооперуватися.

Крім того, проводитимо екскурсії на місцеві підприємства. Їх заплановано три: на Калуський трубний завод, «Гудвеллі Україна» та «Ріо-транс».

— Якого результату для міста очікуєте після проведення Інвестиційного форуму?

— Ми розуміємо, що наступного дня потік інвестицій не почнеться. Зараз це напрацювання довіри, бачення, що тут можна працювати. Цей процес довготривалий.

Ми маємо підписаний трирічний меморандум з міською радою. Коли готували форум, то чітко давали зрозуміти, що якщо за наступних два роки в Калуші відкриється хоча б одне підприємство — це буде величезним успіхом. Тому що процеси прийняття таких рішень не відбуваються швидкою. Інвестору треба провести консалтинг, зробити аудит — на це треба як мінімум 6-10 місяців, а потім свята, тому такі рішення затягують десь на рік. Потім потрібен час на переговори. В ідеалі за два роки будемо мати перші результати.

Але без цього ми можемо не отримати нічого. Тому що, не секрет, що люди віком 40+, які на заробітках, зараз не розглядають ще можливість вернутися в Україну. Ті, кому 50+, дуже хочуть повернутися. Натомість, ті, яким 20-30+, розглядають західні країни як постійне місце проживання. Тому в нас зараз дуже вузький коридор можливостей повернути своїх фахівців назад.