Робочу групу, яка мала б узгодити інтереси власника з вимогами громади, не створили і жодних рішень не прийняли Третій шлях – дозволити власнику кінотеатру збудувати на його місці житловий будинок із комерційними приміщеннями – все менш реальний, більшість учасників слухань такий варіант категорично не підтримують.
15 листопада в ПК «Мінерал» відбулися громадські слухання на тему «Про внесення змін до договору купівлі-продажу приміщення кінотеатру «Відродження». На слухання прийшло чимало людей: депутати, громадські активісти, представники політичних партій, звичайні калушани, зокрема, мешканці прилеглих будинків, і власники кінотеатру.
Пристрасті навколо кінотеатру вирують не перший рік. Так, у 2010 році Калуська міська рада продала на той час єдиний у місті кінотеатр інвестору – ТзОВ «Відродження-2011» за 2 млн 530 гривень. Згідно з умовами договору купівлі-продажу покупець мав зберегти цільове призначення об’єкта, до 1 січня 2011 року завершити реконструкцію і почати трансляцію фільмів. У 2012 році міська рада продала власникам споруди ще й земельну ділянку площею понад 0,34 га за 362 тис. гривень. Умови договору, як зазначив на слуханнях депутат Андрій Найда, покупцем грубо порушені.
За останніх п’ять-шість років тема реконструкції кінотеатру час від часу виходила на порядок денний. Включно до 2017 року спілкування міської влади і власника кінотеатру зводилося до того, що громада і міська влада отримували чергові обіцянки, що від своїх зобов’язань інвестор не відмовляється. Востаннє, торік, було обіцяно, що до відбудови кінотеатру власник приступить у 2019 році. А представники міської влади запевняли – тільки кінотеатр, про зміну цільового призначення землі і мови бути не може. Про те, що кінотеатр тут будувати не будуть, власники кінотеатру вперше заявили на початку цього року – лише житловий будинок з комерційними приміщеннями і кінозалами.
У червні свої наміри представники ТзОВ «Відродження-2011» презентували депутатам і громадським активістам. Це був ескіз будинку на 14 поверхів, що, природно, шокувало присутніх. Однак тоді ж депутати продемонстрували свою готовність до компромісу. Зокрема, було окреслено «дорожню карту»: ТзОВ «Відродження -2011» подає звернення до міської ради для виготовлення проекту детального планування території, потім ідею обговорюють мешканці міста на громадських слуханнях (прозвучала навіть ідея про опитування мешканців міста), і лише після цього міська рада може дати дозвіл на зміну цільового призначення.
За період активних дискусій навколо кінотеатру на офіційному сайті Калуської міської ради було зареєстровано одразу дві петиції: одна – щодо відмови в наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, друга – щодо повернення кінотеатру «Відродження» в комунальну власність. Обидві петиції, автором яких є калушанин Тарас Скакун, підтримали мешканці міста. Тарас Скакун у серпні прийшов на сесію міської ради та закликав депутатів прислухатися до думки громади. Депутати прислухалися: в серпні міська рада відмовила ТзОВ «Відродження 2011» в зміні цільового призначення. Тоді міський голова доручив депутатам підготувати звернення до власника кінотеатру, щоб він продав чи подарував об’єкт місту. У вересні була подана і альтернативна петиція: надати дозвіл власнику ТзОВ «Відродження-2011» на будівництво висотки. Її підтримали 152 мешканці міста. А відповідь влади на петицію звелася до того, що міська влада вже відмовила власникам у наданні дозволу на зміну цільового призначення, а наступні пропозиції будуть обговорені на громадських слуханнях.
Позиція власника є чіткою: якщо будувати, то лише з житлом, поверховість – не 14, але, принаймні, вісім-дев’ять поверхів, виконання умов договору і будівництва кінотеатру не буде, а дарувати чи продавати свою власність місту – він не планує. До речі, не факт, що за новими будівельними нормами тут дозволили б побудувати споруду вище шести поверхів.
Здавалося б, ситуація для міської влади гранично проста: звернутися до власника про внесення змін до договору чи повернення кінотеатру місту, отримати очікувану відмову і йти до суду. Вдасться виграти – місто поверне кінотеатр, ні – це буде остаточна крапка і відправна точка для продовження дискусії, але вже в якісно іншій площині. Бо безконечне обговорення того, що давно всім відомо, лише затягує час і нічого не змінює.
Андрій Найда спробував налаштувати чергове громадське обговорення на конструктив. За його словами, є два варіанти: дозволити власнику кінотеатру будувати житловий будинок, але при цьому внести зміни до договору для того, щоб захистити інтереси громади. Другий шлях – подати в суд на розірвання договору купівлі-продажу. Він озвучив плюси і можливі ризики кожного з цих варіантів. До плюсів першого віднесли впорядкування центру, сплату на розвиток інфраструктури, нові робочі місця тощо. Ризики – інвестор буде порушувати свої зобов’язання, можливі ризики для сусідніх будинків тощо. Натомість, плюси другого сценарію – громада отримає кінотеатр у свою власність і зможе ним розпоряджатися, а ризики – суди, скоріш за все, триватимуть роками, перспективи сумнівні, крім того, теперішньому власнику треба буде повернути кошти, а інвесторів, які в перспективі могли б зважитися за відбудову кінотеатру, поки що не видно.
На жаль, ці пропозиції не задали тон громадським слуханням. Більшість присутніх – категорично проти житлового будинку. Була і пропозиція проти розважального центру, краще вже житло – тоді, принаймні, мешканці навколишніх будинків матимуть спокій вночі. Ще одна пропозиція – нічого не будувати, бо це може пошкодити довколишні будинки. Депутат Святослав Федоришин вважає, що треба змусити власника виконати умови договору-купівлі продажу, тобто — відбудувати саме кінотеатр. Щоправда, механізм до такого примусу по суті відсутній. Депутат Ольга Єланіна, у свою чергу, говорила про безвідповідальність міської влади та заявила, що не довіряє інвестор, і громада її підтримала. Новий варіант – запропонувати власникам повернути споруду і землю місту, натомість, виділивши їм земельну ділянку для будівництва в іншому місці.
Власник кінотеатру Ірина Кілко презентувала кілька проектів нового будівництва і запевнила: інвестор ніколи не уникав діалогу з громадою і готовий до перемовин щодо майбутнього будівництва. Утім, напевне, зважаючи на загальну атмосферу в залі, конкретики вона уникала.
Так, Тарас Скакун чітко запитав власника: на що ви готові піти для досягнення компромісу з громадою. На це питання могла б прозвучати така ж конкретна відповідь: скажімо, не менше 8-9 поверхів, з яких 4-5 – житлові. Саме відштовхуючись від відповіді на це питання, можна було б будувати обговорення далі. Але її учасники слухань не отримали. Це питання, за словами Ірини Кілко, може стати предметом обговорення робочої групи. Включити до її складу вона запропонувала громадських активістів, мешканців сусідніх будинків тощо. Крім того, вона запевнила, що готова підписати меморандум чи дорожню карту та дотримуватися її.
За підсумками громадських слухань робочу групу, яка мала б узгодити інтереси власника з вимогами громади, не створили і жодних рішень не прийняли. Утім, це був лише перший етап обговорення. Як було анонсовано на початку слухань, буде ще один. Сотня людей на обговоренні – це ще не вся громада. Однак, судячи з перебігу першого етапу, йде до того, що єдине можливе рішення – судитися. І до вирішення ситуації упорядкувати площу, виходячи з того, що є. Приміром, обгородити приватну територію по периметру глухим і красивим парканом чи обсадити деревами.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст